15 березня 1996 р. – 19.03.2025 р.
Іван Гірмаш народився 15 березня 1996 року в місті Краматорську – місті праці, сили й непростої долі. Тут минуло його дитинство, тут формувався його характер – щирий, відкритий і напрочуд добрий. Він навчався у школі № 15, де змалку вирізнявся чуйністю та готовністю прийти на допомогу, навіть тоді, коли сам мав небагато.
Після закінчення школи Іван обрав робітничу професію – вступив до училища, де здобув фах коваля-терміста. Це була справа, що вимагала витримки, сили й терпіння – рис, які згодом визначили його життєвий шлях. Певний час він працював на заводі НКМЗ, сумлінно виконуючи свою роботу, не шукаючи легких шляхів.
Іван дуже любив машини. Він мріяв стати водієм, відчувати дорогу, рух, свободу. Але понад усе він любив людей. Особливо – дітей. Його добре серце було відкрите для кожного: він ніколи не відмовляв у допомозі, завжди знаходив час і тепле слово, підтримував, навіть коли самому було важко. Для багатьох він був опорою, для когось – тихим прикладом справжньої людяності.
Ще до вступу до лав Збройних Сил України Іван активно займався волонтерською діяльністю. Він допомагав людям у прифронтових територіях, не шукаючи подяк чи визнання. Він просто не міг інакше – бо так веліло його сумління.
У грудні 2024 року Іван добровільно став до лав ЗСУ. Свідомо, без примусу, з розумінням усієї небезпеки. Службу проходив у військовій частині А-4869. Він став воїном, який пішов захищати інших – дітей, родини, майбутнє своєї країни.
Життя Івана обірвалося під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку, поблизу Чугуєва, у селі Новоселівка. Він загинув, залишившись вірним присязі до останнього подиху.
У нього залишилися батьки, для яких він був сенсом життя, і маленький син, який зростатиме з гордим і водночас болючим усвідомленням: його тато – Герой. Тато, який віддав найцінніше заради того, щоб інші діти жили під мирним небом.
Іван Гірмаш не прагнув слави. Він просто жив по совісті – і загинув як справжній захисник. Його ім’я навіки закарбоване в серцях тих, хто його знав, і в пам’яті України, за яку він віддав своє життя.
Вічна Слава Герою!