Старший солдат, воїн Збройних Сил України
«Наша любов – вічна»
Сергій Козлов народився 7 січня 1979 року у місті Краматорськ – місті, яке стало для нього домом, місцем сили й коріння. Тут минули його дитинство і юність, тут він формувався як людина з твердим характером, відповідальністю та щирою любов’ю до життя.
У 1996 році Сергій закінчив школу № 20, після чого вступив до Донбаської машинобудівельної академії. Професійний шлях пов’язав із промисловими гігантами рідного міста – працював на заводі ЕМСС, згодом – на НКМЗ. Він був сумлінним працівником, надійною людиною, на яку завжди можна було покластися.
Коли війна прийшла на українську землю, Сергій без вагань став до лав захисників. Він проходив службу у складі 141-ї окремої механізованої бригади, разом із побратимами виконував бойові завдання на найскладніших і найнебезпечніших напрямках Запорізької та Донецької областей. Там, де було важко. Там, де вирішувалася доля країни.
8 січня 2025 року життя Сергія обірвалося під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новосілка. Ворожі удари забрали воїна, але не змогли зламати те, за що він боровся – свободу, гідність і майбутнє України.
У Сергія залишилися дружина, син, донька та батьки. Для них його втрата – невимовний біль, порожнеча, що ніколи не зникне. Для побратимів – це втрата надійного плеча. Для всіх, хто його знав – біль і тиха гордість водночас.
За стійкість, відвагу та особистий внесок в оборону України Сергія Козлова було нагороджено нагрудним знаком «За оборону Запоріжжя».
Сергій назавжди залишиться в строю – у нашій пам’яті, у нашій боротьбі, у нашій любові.
Вічна слава Герою!
Вічна пам’ять Захиснику України!