Ігор народився у місті Краматорську – місті, яке стало для нього домом, джерелом сили та місцем, куди завжди тягнуло серце. Повну загальну середню освіту він здобув у Краматорській загальноосвітній школі № 15. Після її закінчення Ігор зробив наступний крок у своєму житті – вступив до технологічного технікуму, прагнучи знань і стабільного майбутнього.
Ігор мав щиру, відкриту душу й особливу любов до музики. Він полюбляв співати – не для сцени, а для людей поруч, для настрою, для життя. Саме ця риса стала символічною під час його служби: у лавах Збройних сил України побратими знали його за позивним «Вокал» – теплим, світлим, таким, що відображав його характер.
Після здобуття освіти Ігор пройшов строкову службу в армії. Згодом працював інкасатором у банківських установах – відповідальна робота, що вимагала витримки, чесності та довіри. У повсякденному житті він був людиною, на яку завжди можна було покластися.
Восени 2022 року, не вагаючись і без примусу, Ігор Шапарьов добровільно став до лав Збройних сил України. Це було усвідомлене рішення – захищати свою землю, свій дім, своїх близьких. Він був добрим, чуйним, завжди готовим прийти на допомогу. Про таких кажуть: він не мав ворогів, бо ніс у собі світло й повагу до людей.
У березні 2023 року Ігор Сергійович зник безвісти. Довгі місяці невідомості стали важким випробуванням для рідних і близьких. Лише у січні 2026 року Герой знайшов свій останній спочинок…
Ігор було нагороджено почесною відзнакою «Хрест 54 ОМБР».
Його шлях – це шлях простої, щирої людини, яка у вирішальний момент зробила великий вибір. Пам’ять про нього — не лише у рядках Книги пам’яті. Вона – у сльозах рідних, у спогадах побратимів, у тиші хвилини мовчання. Вона – у кожному мирному дні, за який він віддав своє життя.
Світла пам’ять Герою!