Народився на Донеччині в с. Михайлівка.
Невдовзі батьки переїхали в м.Краматорськ, де Олег прожив все своє життя. Навчався в школі №35 та вступив до Донецького державного інституту внутрішніх справ. В 11 років залишившись сиротою, зміг закінчити навчання та працював правоохоронцем в рідному місті. Там зустрів майбутню дружину, з якою прожив 21 рік.
У жовтні 2016 р. Олег вступив до лав ЗСУ у складі 54-ої механізованої бригади, яка на той момент тримала Світлодарську дугу.
Повномасштабне вторгнення зустрів у складі Краматорського прикордонного загону. Мав велику силу волі, любив спорт, показуючи гарний приклад двом синам. Він мріяв бачити Україну вільною незалежною державою. Мені дуже запам’яталися його слова: «Я давав присягу українському народу, тому буду захищати свою країну, щоб мої діти та внуки жили у вільній Україні».
Олег загинув 15 березня 2023 р. у м. Бахмут під час виконання бойового завдання. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню посмертно.
Поховали бійця на Алеї Слави у м.Івано-Франківськ, куди евакуювалась його родина.
Вічна Слава Герою!