26 лютого 1990 – 15 липня 2022
Старший солдат Збройних Сил України
Уродженець Краматорська, Дмитро Савченко усе своє життя будував із любов’ю до людей і Батьківщини. Він закінчив школу № 9 у Краматорську, потім – в ДДМА магістратуру за спеціальністю «Обробка металу тиском». Працював на харківському заводі «Турбоатом», звідти пішов служити в армію у 2012 році.
Коли у 2014 році почалась війна, Дмитро повернувся до Краматорська, щоб підтримати родину, зокрема батька. Тут працював керівником відділу приватної компанії, займався продажем сільгосппродукції та електроніки.
З початком повномасштабного вторгнення, попри проблеми зі здоров’ям, у лютому 2022 року отримав повістку та став до лав захисників України. Служив у підрозділі протиповітряної оборони, спочатку під Добропіллям, потім – у районі Бахмута. Дмитро був водієм-електриком, відповідав за переміщення радіолокаційних станцій, які фіксували повітряні загрози і допомагали оперативно оголошувати тривоги по всій країні.
Дмитро обожнював готувати, щиро поважав побратимів, мав багато друзів, кохану дружину, з якою планував майбутнє. На жаль, у щасливої пари діти ще не встигли народитися.
15 липня 2022 року під час ворожого ракетного удару «Іскандером» Дмитро загинув під Бахмутом. Він став єдиним у підрозділі, кого вбила та ракета. Те, що залишилось від Дмитра – це бронежилет і глибока туга в серцях тих, хто його знав.
Його звали «Сонце» – саме таким він залишиться у пам’яті Донеччини та всієї України.
Вічна слава Герою.
Низький уклін.