Роман Пархоменко народився 9 вересня 1977 року в Краматорську. Попри те, що зростав без батька, став справжнім чоловіком – чесним, принциповим і сильним духом. З юних років мав загострене почуття справедливості та ніколи не боявся відстоювати власні переконання. Якщо вважав щось неправильним – не мовчав і діяв.
Після закінчення школи розпочав трудовий шлях на Краматорському заводі важкого верстатобудування. Коли працівникам не виплачували заробітну плату, був серед тих, хто відстоював права трудового колективу. Згодом пройшов строкову службу в українській армії, якою щиро пишався. Завжди наголошував, що служив саме Україні, тому своїм святом вважав День Збройних Сил України – 6 грудня.
Після армії працював у Державній службі охорони, а згодом – у Донецькій торгово-промисловій палаті. Там особливо стали у пригоді його працьовитість і майстерність. Роман умів ремонтувати, зварювати, будувати, працювати руками й завжди доводив будь-яку справу до ладу.
Найбільшою його пристрастю були мотоцикли. Захоплення ними з’явилося ще в юності й залишилося на все життя. Він любив не лише подорожувати дорогами України, а й власноруч удосконалювати та ремонтувати свою техніку. Разом із дружиною вони об’їздили Крим і майже всю Україну. Лише одна мрія так і залишилася нездійсненною – після війни вирушити до Карпат і побачити їхню красу.
18 березня 2025 року Роман Пархоменко загинув під час виконання бойового завдання в Запорізькій області.
У нього залишилися мати та дружина.
Вічна пам’ять і слава Герою.