«Буран»
2 лютого 1979 – 31 липня 2023
Євген народився 2 лютого 1979 року. З дитинства мріяв про військову службу, але через серйозні проблеми зі здоров’ям був визнаний непридатним навіть у воєнний час. Проте це не зламало його – він ніколи не втрачав ні віри, ні бажання служити своїй країні. У житті Євген завжди мав багато захоплень і вкладав у них душу. Якщо брався за справу –доводив її до досконалості. Ще з дитинства майстрував складні механізми, а згодом на заводі виріс до модельника найвищого розряду. Він був одним із перших у Краматорську, хто захопився рольовим рухом за мотивами творів Толкіна. Його дім перетворювався на справжню майстерню – тут створювалися бутафорська зброя, костюми, навіть кольчуги. Згодом захопився страйкболом: годинами вдосконалював макети зброї, доводячи їх до ідеалу – для себе та друзів з усієї країни.
Останніми роками активно займався волонтерством у спільноті «Добрий сусід. Краматорськ», а також захоплювався фаєр-шоу. У 2013 році Євген поїхав на Майдан. Для нього було природно жити в складних умовах, але неможливо – миритися з несправедливістю та беззаконням. Після початку війни у 2014 році він пережив важкий удар: частина його близьких друзів перейшла на бік ворога. Саме тоді він прийняв непросте рішення не вступати до добровольчих підрозділів, сказавши: «Я не зможу стріляти, знаючи, що по той бік – вони, мої друзі». Натомість він допомагав по-своєму – займався розвідкою: об’їжджав місто й околиці велосипедом, збирав інформацію про позиції ворога та передавав її українським військовим. 24 лютого 2022 року він розбудив рідних словами: «Війна почалася».
Вже наступного дня після звернення до військкомату він приєднався до лав територіальної оборони. Його давня мрія здійснилася – він став на захист України. Євген був людиною скромною і невибагливою: усе його майно вміщалося в один рюкзак. Про службу говорив коротко: «Все нормально» або «Все добре». Лише зрідка його дописи та розповіді побратимів відкривали, через що він проходив. Майже три місяці перебував на передовій. Та найважче випробування чекало на нього не на фронті. У вересні 2022 року, після різкого погіршення здоров’я, у госпіталі Дніпра лікарі діагностували рак шлунка IV стадії. Навіть під час лікування він не міг сидіти без діла – захопився коптерами, перетворивши лікарняну кімнату на невелику майстерню. Хіміотерапія давалася надзвичайно важко, але Євген не здавався. Дотримувався всіх рекомендацій, боровся за життя.
Після кількох курсів з’явилася надія – новоутворення зменшилися більш ніж наполовину. Його новою мрією стало – дожити до Перемоги. На жаль, хвороба виявилася сильнішою. 31 липня 2023 року Євген пішов із життя. Але він назавжди залишився у серцях рідних, друзів і всіх, хто його знав – щирий, сильний, відданий, людина світла і честі.
Жека, ти завжди з нами.
Світла пам’ять.