«Художник»
22 серпня 1999 –24 жовтня 2024
Артур народився у селі Мелекіне Маріупольського району Донецької області. Із шкільних років він був переконаний, що його покликання – служити в армії. Саме тому вже у 18 років свідомо обрав військовий шлях.
Він став воїном, який пройшов крізь пекло війни. Двічі отримував тяжкі поранення, втратив кисть руки, але не зламався. Попри фізичний біль і випробування, Артур залишився на передовій і продовжив службу, бо щиро вірив у перемогу України.
Його мужність, внутрішня сила та незламна воля надихали побратимів. Він не просто воював – він жив цією боротьбою, не дозволяючи собі слабкості. Його сила духу була сильнішою за будь-які обмеження тіла.
Та понад усе він залишався світлою людиною – добрим, щирим, уважним до інших. Завжди підтримував, допомагав, підставляв плече у складні моменти. Його людяність і щирість залишили глибокий слід у серцях усіх, хто мав честь служити поруч і знати його особисто.
За проявлену відвагу й самопожертву Артура було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Вічна пам’ять Герою. Назавжди в строю. Назавжди в наших серцях.
Вічна Слава Герою!