04 червня 1979 — 31 січня 2025
Максим Загорулько народився 4 червня 1979 року в місті Краматорську Донецької області – у місті, яке було для нього не просто місцем на мапі, а справжнім домом і частиною серця. Тут минули його дитинство і юність, тут він навчався у школі №18, формуючи в собі риси щирої, працьовитої та відповідальної людини.
Після закінчення школи Максим обрав шлях чесної праці. Понад десять років він працював у Краматорському водоканалі, де його знали як сумлінного, надійного працівника, людину, на яку завжди можна було покластися. Він ніколи не шукав легких шляхів – просто робив свою справу добре й з гідністю.
Найбільшим скарбом у житті Максима була родина. У 2014 році в нього народився син Андрій – подія, що наповнила його життя новим змістом і безмежною любов’ю. Для сина Максим був турботливим, люблячим батьком, прикладом сили, чесності й справжньої чоловічої відповідальності.
З початком повномасштабного вторгнення Максим, рятуючи родину, був змушений залишити рідний Краматорськ і переїхати до села Виноград. Та, попри всі труднощі й невизначеність воєнного часу, він не залишився осторонь долі своєї країни. 27 жовтня 2023 року Максим Загорулько був призваний до лав Збройних Сил України.
Він гідно ніс службу, беручи участь у бойових діях на Бахмутському напрямку як кулеметник кулеметного взводу військової частини А-4123. Згодом проходив службу на Покровському напрямку Донецької області, де отримав звання старшого лінійного наглядача відділення зв’язку взводу зв’язку батальйону матеріального забезпечення. Максим був там, де було важко, де потрібні були витримка, мужність і відданість.
31 січня 2025 року серце відважного воїна зупинилося… Та пам’ять про нього житиме вічно – у серцях рідних, побратимів, друзів і всіх, хто знав і поважав Максима.
Він назавжди залишиться для нас люблячим батьком, вірним другом, надійною людиною й справжнім Героєм, який віддав частину свого життя заради України та майбутнього своєї родини.
Світла пам’ять і вічна шана Захиснику!