Микита Юрків народився 24 січня 1994 року. Навчався у Краматорській загальноосвітній школі № 19, згодом – у професійному училищі № 14, де здобув фах зварювальника. Певний час працював на Новокраматорському машинобудівному заводі.

На початку повномасштабної війни Микита разом із вагітною дружиною евакуювався до Черкас. У вересні 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.

Військову підготовку проходив у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти, згодом продовжив службу в 40-й бригаді берегової оборони. Виконував бойові завдання на Херсонському напрямку.

У серпні 2025 року Микита перевівся до 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького, де обіймав посаду кулеметника-розвідника.

9 жовтня 2025 року Герой загинув на рідній Донеччині, у районі населеного пункту Залізнянське Бахмутського району, виконуючи бойове завдання.

Микита був веселим, сміливим, щирим і мав багато друзів. Його поважали за відкритість, відвагу та вміння підтримати у найскладніші миті.

Похований на Алеї Слави в рідному Краматорську.

У нього залишилися батьки, брат, дружина та маленька донечка.

За особисту мужність і самовідданість, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Вічна пам’ять і слава Герою.