Народився 11 квітня 1987 року в місті Краматорськ Донецької області.
У 2004 році закінчив Першу українську гімназію міста Краматорська.
З 2004 по 2009 рік навчався в Донбаській державній машинобудівній академії та отримав повну вищу освіту за спеціальністю “Ливарне виробництво”.
В червні 2009 року пішов працювати на Новокраматорський машинобудівний завод. Був прийнятий майстром плавильної ділянки сталеливарного цеху.
Сумлінно і відповідально виконуючи завдання, з 2014 року був переведений на посаду старшого майстра сталеливарного цеху. Здійснював безпосередню організацію та контроль за виконанням робіт під час технологічних процесів виготовлення сталі, досягаючи високих виробничих показників, за що неодноразово отримував почесні грамоти від керівництва заводу.
Після повномасштабного вторгнення був мобілізований до лав ЗСУ.
Спочатку проходив службу на посаді стрільця 139-ї роти охорони м. Краматорськ, Донецької області. У червні 2022 року був відзначений почесним нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» II ступеня.
Пізніше був переведений оператором взводу протитанкових ракетних комплексів 72-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 26 лютого 2025 року поблизу населеного пункту Преображенка, Покровського району, Донецької області під час виконання бойового завдання, захищаючи Батьківщину.
Володимиру Олійнику назавжди 37…
В захисника залишилися мати, дружина та син.
Поховали воїна на Алеї Слави кладовища мікрорайону Ракове м. Хмельницький.
Вічна Слава Герою!