08.08.1988 – 28.08.2025

Артем Бурцев народився 8 серпня 1988 року в місті Краматорську. Навчався у загальноосвітній школі № 33, а у 2006 році закінчив Краматорський професійний машинобудівний ліцей. До початку повномасштабного вторгнення працював на станції технічного обслуговування автомобілів.

Він був щирою, відкритою людиною, мав багато друзів і завжди допомагав кожному, хто цього потребував. Артем був зразковим сином, люблячим чоловіком і вірним другом. Його добре серце, щира усмішка та безмежна повага до батьків назавжди залишаться у пам’яті рідних і близьких. Найбільшим захопленням Артема була риболовля – саме там він знаходив душевний спокій і відпочинок.

У лютому 2024 року Артем був мобілізований до лав Збройних Сил України. Свою службу розпочав у 210-й бригаді «Берлінго», яка згодом була перейменована на 210-й окремий штурмовий полк.

У складі свого підрозділу Артем брав участь у боях за Новобахмутівку, Новоолександрівку, Соловйове, Невське та Новоєгорівку. Також виконував бойові завдання під час Курської операції. За мужність, професіоналізм і сумлінне виконання бойових завдань був неодноразово відзначений грамотами та подяками командування.

17 грудня 2024 року Артема було нагороджено почесною відзнакою «Золотий Хрест». Останню грамоту він отримав 24 серпня 2025 року – за успішне проведення штурмових дій у районах населених пунктів Степногірськ, Плавні та Кам’янське Запорізької області.

28 серпня 2025 року молодший сержант Артем Бурцев загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Приморське Василівського району Запорізької області.

«Це людина, яка одразу приносила позитив. Прийшов до підрозділу з усмішкою. Попри будь-які обставини, завжди мав у собі цей позитив і вмів ділитися ним. Завжди міг вчасно підтримати людей поруч, спрямувати, підказати, поділитися досвідом. Робив усе, що було в його силах, аби змінити щось на краще», – згадує побратим Артема.

Його втрату неможливо прийняти. Світла пам’ять про Артема назавжди житиме в серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто мав честь знати цю світлу, мужню людину.

Вічна слава Герою!
Вічна пам’ять тобі, Тьомо!