04.12.1978 – 12.05.2025
Максим Помаз народився 4 грудня 1978 року у місті Краматорськ. Закінчив загальноосвітню школу №1, згодом – Краматорський машинобудівний коледж за спеціальністю «монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд».
Після навчання працював на Краматорському металургійному заводі інженером із випробувань та вимірювань. З юного віку визначився з професією та став висококласним фахівцем. Постійно навчався, прагнув розвитку, не боявся складних завдань і відповідальності, за що користувався повагою колег.
Максим був надзвичайно ерудованою людиною, інтелектуалом. Постійно читав – художню та технічну літературу, добре знався на історії, географії, захоплювався фізикою.
З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року добровільно пішов до військкомату. Попри стан здоров’я, який раніше не дозволив пройти строкову службу, був переконаний, що має захищати своє місто, країну та родину.
«Якщо кожен стане на захист і зробить те, що може – перемога буде за нами», – говорив він. Вірив у перемогу і мріяв про день, коли люди повернуться на мирні вулиці, щоб разом святкувати її.
У 2022 році проходив службу у військовій частині 7252. Брав участь у боях за Лиман, Кремінну та Сватове. У 2025 році після навчання був зарахований до складу 225-го окремого штурмового полку (в/ч 7400) на посаду помічника гранатометника.
12 травня 2025 року Максим Помаз загинув під час виконання бойового завдання внаслідок атаки FPV-дрона в районі населеного пункту Попово-Лежачі Курської області.
Похований з усіма військовими почестями у секторі почесних поховань Свіштовського кладовища у місті Кременчук.
У нього залишилися двоє синів, онук, сестра та племінниця.
Максим був справжнім патріотом, людиною честі й гідності. Ніколи не ховався за чужими спинами, завжди підставляв плече та допомагав іншим. Вірив у перемогу України й робив для неї все, що міг.
Світ збіднів, втративши гідну людину, справжнього воїна та Захисника.
Вічна пам’ять, вічна шана, вічна слава Герою.