20.09.1987- 28.11.2025
Він народився 20 вересня 1987 року в місті Краматорськ Донецької області – у краї сильних і працьовитих людей. З дитинства був щирим, відкритим і доброзичливим, навчався у 34-й школі, де формувалися його перші життєві цінності та мрії.
Після школи обрав шлях, пов’язаний із технікою – здобув професію механіка. Це був не просто вибір, а поклик душі. Все його життя було тісно переплетене з автомобілями, дорогами та рухом уперед. Він працював у різних дорожніх організаціях, освоював різну техніку, завжди відповідально ставився до своєї справи та не боявся труднощів.
За характером він був доброю, щирою та товариською людиною. Умів підтримати, допомогти, підставити плече. Його поважали за відповідальність і цілеспрямованість – він завжди йшов до своєї мети, не зупиняючись на півдорозі. Водночас був прямолінійним: говорив людям правду так, як відчував. Не всім це подобалося, але саме в цій щирості й була його сила. Він умів бути справжнім.
Він любив музику, знаходив у ній відгук своїм почуттям. Але найбільшою його пристрастю залишалося водіння – дорога була його стихією, місцем, де він відчував свободу і справжнє життя.
Коли прийшов час випробувань для країни, він не залишився осторонь. За власним бажанням став до лав Збройних Сил України, адже щиро прагнув захищати рідну Донеччину, свою землю, свій дім. У цьому рішенні була вся його сутність – відданість, мужність і любов до Батьківщини.
Та, на жаль, здійснити цю місію йому не судилося. Його життя раптово обірвалося через хворобу… Він не встиг стати на захист зі зброєю в руках, але його намір, його готовність віддати себе заради рідного краю – назавжди залишаться свідченням його великого серця.
Його життєвий шлях – це приклад людини праці, честі й щирості. Людини, яка жила по-справжньому, без фальші, з відкритою душею.
Світла пам’ять про нього назавжди житиме в серцях тих, хто його знав, любив і цінував. Він був із тих, кого не забувають…