Народився 17квітня 1974 року у м. Краматорську Донецької області.
У 1989 році закінчив 8 класів СШ №34. Цього ж року вступив до ПТУ№123, здобувши спеціальність «Електрогазозварювальника».
Ще навчаючись в училищі, Валерій зарекомендував себе дисциплінованим, самостійним, працелюбним вихованцем. Мав багато друзів. Завжди до виконання громадських доручень ставився сумлінно. Був готовий прийти на допомогу у будь-який час.
У 1992 році Валерій Миколайович проходив строкову службу у Збройних силах України, по закінченню якої мав гарну характеристику, як людини серйозної, відповідальної, яка сумлінно виконувала всі доручення, не перекладаючи на інших.
Життя складалося так, що тільки самому потрібно було покладатися на себе.
Після армії він влаштувався на роботу до НКМЗ слюсарем. Був передовиком виробництва. Завод став другою трудовою родиною, бо саме в ньому він знаходив радості життя.
Валерій був одним із тих, хто майже з перших днів війни не став осторонь від свого громадянського обов’язку. І вже 12 квітня 2023 року став до лав ЗСУ, опановуючи нову професію, ставши старшим стрільцем роти військової частини А-4875. За чотири місяці служби до Дня Незалежності України, від командування одержав подяку за сумлінне виконання службових обов’язків, професіоналізм, старанність, зразкову військову та трудову дисципліну.
Великі і світлі думки були на життя у мирі…
Валерій пішов відстоювати мир для Донеччини та всієї України і смертю хоробрих загинув в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
Похований на «Алеї Слави» Краснопільського цвинтаря міста Дніпра.
Вічна Слава Герою!