Дмитро Діконенко народився 29 липня 2001 року в селі Петрівка Онуфріївського району. Зростав у багатодітній родині. У 2007 році пішов до першого класу Млинківської загальноосвітньої школи, де навчався до 2012 року. Через складні життєві обставини разом із двома молодшими братами переїхав до дитячого будинку «Жива Перлина», де проживав і навчався в Онуфріївській загальноосвітній школі.
У дитячому будинку Дмитра пам’ятають як доброго, ввічливого, щирого, привітного та чуйного хлопця, який завжди був готовий підтримати інших.
З дитинства захоплювався спортом. У 2017 році став вихованцем військово-патріотичного спортивного клубу «Саланг», де тренувався під керівництвом Володимира Гоги. Наполегливість, працьовитість і цілеспрямованість допомогли Дмитру досягти високих спортивних результатів. Він став кандидатом у майстри спорту з військово-спортивного багатоборства, багаторазовим чемпіоном України та світу, а також чемпіоном України і світу з кемпо-карате.
У 2019 році закінчив Онуфріївську загальноосвітню школу та залишив дитячий будинок «Жива Перлина».
Того ж року був призваний на строкову військову службу, а згодом підписав контракт. Із 2020 року проходив службу в Національній гвардії України у місті Вінниця.
У 2023 році молодший сержант Дмитро Діконенко перевівся до батальйону спеціального призначення «Донбас» Національної гвардії України. Обіймав посаду командира 2-го відділення 3-го взводу спеціального призначення 1-ї роти спеціального призначення військової частини 3035 Східного оперативно-територіального об’єднання НГУ. Побратими згадують його як мужнього, стійкого й відданого військовій справі воїна.
У грудні 2023 року Дмитро одружився з дівчиною з Краматорська. Він лише починав будувати сімейне життя, але війна жорстоко обірвала його мрії.
18 січня 2024 року під час штурмових дій поблизу села Терни Донецької області Дмитро отримав поранення, несумісні з життям.
За особисту мужність, самовідданість і вірність військовому обов’язку Дмитро Діконенко був посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та відзнакою «Хрест Героя».
У вересні 2024 року у Захисника народився син – Михайло Дмитрович Діконенко, якого батько, на жаль, уже не зміг обійняти.
Вічна пам’ять і слава Герою.