Щур Юрій Вікторович

28.11.1971 – 02.01.2023

Народився і виріс у Краматорську. Закінчив загальноосвітню школу №19. Працював столяром на підприємстві ДОК «Промліс».

Після початку повномасштабного вторгнення став на захист України. Служив командиром 3 стрілецького відділення, 3 стрілецького взводу, 3 стрілецької роти, 106 окремого батальйону ТрО, 109 окремої бригади ТрО.

У листопаді 2022 року отримав поранення і після лікування повернувся на фронт.

Загинув 02 січня 2023 році під час бойового зіткнення з противником в районі населеного пункту Площанка, Сватівського району, Луганської області.

Він був тією людиною, поруч із якою навіть у найтемніші часи ставало світліше. Його внутрішня глибина поєднувалася з неймовірною жагою до життя – закоханий у цей світ він мав безліч захоплень: література, живопис, музика, мистецтво, і надихав кожного навколо своєю енергією Він любив тварин, рятував і завжди намагався піклуватися про чотирилапих. Його неймовірна чуйність проявлялася у дрібницях: у вмінні вислухати, підтримати словом чи просто мовчки розділити тягар. Його доброта не знала меж – він завжди був готовий віддати останнє, щоб допомогти побратиму чи розрадити того, кому важко. А його почуття гумору було справжньою зброєю.

Для найближчих він назавжди залишився всесвітом: найкращим сином, який був гордістю й розрадою для батьків. Відданим братом, чия підтримка була безумовною. Вірним другом, про якого кажуть «один на мільйон», Він знав ціну дружбі й ніколи не зраджував своєму слову.

Він пішов у вічність, захищаючи те, що так палко любив: життя, природу, близьких і свободу, залишивши по собі світло, яке ніколи не згасне.

Вічна Слава Герою!