14.07.1983 – 26.10.2022
Андрій Маячко народився 14 липня 1983 року в селі Новоолександрівка Олександрівського району Донецької області. Саме тут минули його дитячі роки – серед рідних вулиць, знайомих людей і щирої сільської простоти. Тут він зробив свої перші кроки, пішов до школи, формувався як людина – щира, добра і відкрита до світу.
Після закінчення школи Андрій вступив до Олександрівського училища, де навчався до 2001 року. У цей же рік він створив сім’ю – зробив важливий крок у доросле життя, взявши на себе відповідальність за найдорожчих людей. Працював у рідному селі, будував своє життя чесною працею.
У 2004 році разом із сім’єю переїхав до Краматорська, де згодом влаштувався на Новокраматорський машинобудівний завод. Працював газорізальником – відповідально, сумлінно. Його цінували за працьовитість, надійність і людяність.
З перших днів повномасштабного вторгнення росії Андрій не залишився осторонь – став на захист рідної землі, вступивши до територіальної оборони. З 28 лютого 2022 року проходив службу у військовій частині А7272. Згодом виконував бойові завдання на Лиманському напрямку – там, де було найважче і найнебезпечніше.
Восени 2022 року Андрій потрапив до лікарні. Його серце зупинилося… Він не повернувся до служби, але назавжди залишився в строю – у пам’яті рідних, побратимів і всіх, хто його знав.
Андрій був людиною світлої душі – веселий, добрий, щирий. Він любив природу, риболовлю, знаходив радість у простих речах і цінував кожну мить життя. Його тепло і усмішка назавжди залишаться в серцях близьких.
У нього залишилися двоє синів – його продовження і гордість.
Світла пам’ять про Андрія житиме вічно.