Микита Юрків народився 24 січня 1994 року. Навчався у Краматорській загальноосвітній школі № 19, згодом – у професійному училищі № 14, де здобув фах зварювальника. Певний час працював на Новокраматорському машинобудівному заводі.
На початку повномасштабної війни Микита разом із вагітною дружиною евакуювався до Черкас. У вересні 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.
Військову підготовку проходив у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти, згодом продовжив службу в 40-й бригаді берегової оборони. Виконував бойові завдання на Херсонському напрямку.
У серпні 2025 року Микита перевівся до 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького, де обіймав посаду кулеметника-розвідника.
9 жовтня 2025 року Герой загинув на рідній Донеччині, у районі населеного пункту Залізнянське Бахмутського району, виконуючи бойове завдання.
Микита був веселим, сміливим, щирим і мав багато друзів. Його поважали за відкритість, відвагу та вміння підтримати у найскладніші миті.
Похований на Алеї Слави в рідному Краматорську.
У нього залишилися батьки, брат, дружина та маленька донечка.
За особисту мужність і самовідданість, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою.