Солдат, військовослужбовець механізованої частини Збройних Сил України.
“Він не міг залишитися осторонь, коли на батьківщину прийшла біда.”
2 серпня 2024 року, на Алеї Слави у місті Краматорську, з воїнськими почестями було поховано Олега Попова, який загинув 27 липня 2024 року під час виконання бойового завдання у селищі Макіївка Луганської області.
Олег народився 15 липня 1982 року в селищі Покровське Бахмутського району. Після закінчення школи разом із матір’ю та двома братами переїхав до Краматорська, де одразу почав працювати будівельником, щоб допомагати родині.
У 2008 році Олег одружився. У подружжя народилися донька (2010) та син (2013). Він був турботливим чоловіком і батьком, завжди ставив родину на перше місце, працював, підтримував, був опорою для близьких.
З початком повномасштабної війни не залишився байдужим — хоч і не одразу, але у 2024 році добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Після проходження військової підготовки був направлений до однієї з механізованих частин, де служив з гідністю, рішучістю й відданістю.
На жаль, життя Олега обірвалося під час виконання бойового завдання. Йому було лише 42 роки.
Вдома на нього чекали мати, дружина, донька та син.
Тепер вони зберігатимуть пам’ять про нього в серцях — як і вся Україна.
Вічна Пам’ять. Вічна Слава Герою.