Наша земля втратила справжнього захисника, воїна світла і честі — Олександра Плотнікова.
Він був простим хлопцем, який любив життя, свою родину, свою країну. Але коли настав час, він став на її захист, віддавши найдорожче — своє життя. Його серце билося за Україну. Його руки тримали зброю, щоб ми могли жити у вільній державі.
Олександр закінчив Краматорську ЗОШ №10, потім пішов навчатися до Донбаської державної машинобудівної академії за спеціальністю «Ливарне виробництво» (група ЛВ-15-1).
Викладачі кафедри згадують його як добру, позитивну та світлу людину. Староста групи Тетяна Санжура розповіла, що Олександр був надзвичайно життєрадісним, завжди допомагав, чим міг.
«Навіть якщо не було змоги, він все одно віддавав останнє. Коли ми вчилися, він і навчався, і працював, щоб допомогти своєму батькові, тому в мене не було сумніву, що Саша відгукнеться та піде боронити країну. Пішов на війну після початку повномасштабного вторгнення. Щиро дякую за те, що боронив нашу Донецьку область, низький уклін нашому Герою!» – ділиться спогадами і своїми почуттями Тетяна.
Загинув Олександр 15 лютого 2025 року, потрапивши в засаду ворога.
«У це важко повірити, бо ще 14 лютого Саша викладав історію, як своїй дівчині відправляв подарунок, а 16-го зранку я дізналася про його загибель…» – розповідає подруга.
Його погляд завжди був спрямований у майбутнє, яке він виборював для всіх нас. Герої не вмирають. Вони продовжують жити у наших серцях, у пам’яті, у кожному сонячному світанку над рідною землею.
Спочивай з миром, Захиснику. Дякуємо тобі. Пам’ятаємо.
Вічна Слава Герою!