24 жовтня 1995 — 6 серпня 2024
Олексій народився 24 жовтня 1995 року в місті Краматорськ Донецької області.
Навчався у Краматорському закладі загальної середньої освіти №12 ім. Степана Чубенка з 1 по 4 клас, згодом – у Краматорському закладі загальної середньої освіти №9, який закінчив у 2013 році.
Того ж року вступив до Луганського національного аграрного університету за спеціальністю «Ветеринарна медицина». Через окупацію Луганська був змушений перевестися до Одеського державного аграрного університету, який закінчив у 2017 році. Після навчання залишився в Одесі та працював ветеринарним лікарем, обравши шлях допомоги й турботи про життя.
24 лютого 2023 року був призваний на військову службу Приморським РТЦК та СП міста Одеси до складу 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (в/ч А0281) на посаду бойового медика взводу. Згодом був переведений на посаду санінструктора тієї ж частини.
За час служби Олексій був нагороджений:
– відзнакою «Хрест Пошани»;
– відзнакою командувача Сухопутних військ Збройних Сил України «За звитягу»;
– почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За збереження життя»;
– медаллю Міністерства оборони України «Захиснику України».
6 серпня 2024 року Олексій помер у госпіталі міста Дніпра після тяжкого поранення.
У нього залишилися мати, батько, молодша сестра та наречена.
Він говорив, що не може бути осторонь війни, адже пережив окупацію на власному досвіді й не хотів, щоб його рідний Краматорськ чи будь-яке інше українське місто знову опинилося під окупацією.
Найперше, що згадують про Олексія, – це його безмежна любов до музики. Він був сином музиканта і з дитинства грав на барабанах. Музика була його пристрастю й способом говорити зі світом. Любив рок, метал та інші «важкі» жанри, міг годинами розповідати про улюблених виконавців. Захоплювався вінілом, збирав мерч улюблених гуртів і мріяв після війни відкрити власну студію запису вінілу.
Також займався джиу-джитсу, завжди був відкритий до нового досвіду, багато читав, пізнавав світ із щирою зацікавленістю.
Кожен, хто знав Олексія, згадує його доброту, щирість і ту світлу, майже дитячу відкритість до життя. Він умів жити з відкритим серцем, попри всі випробування. Його серце було переповнене любов’ю до світу та всього живого.
Світла пам’ять і вічна шана Герою.
Назавжди у серцях рідних і близьких.