21 лютого 1990 – 27 лютого 2025
Станіслав Глущенко народився 21 лютого 1990 року в місті Краматорську – місті, яке він любив усім серцем і до якого завжди подумки повертався. З дитинства був щирим, добрим і працьовитим хлопцем, з відкритою душею. У ньому відчувалася внутрішня гідність і світло, яке притягувало людей.
Навчався Станіслав у Краматорській загальноосвітній школі № 12, де проявив себе старанним і відповідальним учнем. Вищу освіту здобув у Державній машинобудівній академії, обравши економічний напрям – шлях, що вимагав аналітичного розуму, дисципліни та наполегливості. Перші роки трудового життя провів на Новокраматорському машинобудівному заводі, де близько двох років сумлінно працював і набирався досвіду.
З 2016 по 2022 рік Станіслав жив і працював у Києві, обіймаючи посаду провідного фахівця фінансової компанії. Його професіоналізм, людяність і вміння щиро допомогти стали прикладом для колег. За результатами опитувань клієнтів протягом двох років він утримував почесне звання «Фахівець № 1 з обслуговування клієнтів». Його поважали за ввічливість, уважність і здатність знайти правильні слова та корисну пораду для кожного, хто до нього звертався.
Окреме місце в серці Станіслава займав спорт, особливо футбол. Він був щирим і відданим уболівальником. 29 серпня 2009 року мав честь брати участь у відкритті стадіону «Донбас Арена» – події, яка стала символом радості та єдності для багатьох. У 2011 році, під час святкування 75-річчя футбольного клубу «Шахтар», Станіслав переміг у конкурсі «100 FCSD – 100 найкращих уболівальників ФК Шахтар». Йому випала особлива честь – вийти на футбольне поле разом із ветеранами клубу та винести Кубок України. Цей момент назавжди залишився в його пам’яті як здійснення мрії.
Станіслав цікавився історією України, багато читав, із захопленням дивився історичні програми, намагаючись глибше зрозуміти шлях нашої держави.
Він був світлою, життєрадісною людиною, люблячим сином, вірним другом, людиною з відкритим серцем. Любив свою землю, рідних і друзів, умів радіти простим речам і щиро цінував життя. У нього було багато планів, мрій і надій на майбутнє.
Лютий 2022 року застав Станіслава в рідному Краматорську. У складний для країни час він не залишився осторонь і з 29 листопада 2023 року проходив військову службу в лавах Державної прикордонної служби України. Навіть борючись із важкою хворобою, він зберігав гідність, мужність і віру.
27 лютого 2025 року серце Станіслава Глущенка зупинилося. Він пішов із життя, залишивши по собі світлу пам’ять, тепло добрих справ і любов, яку неможливо стерти часом. Його ім’я назавжди закарбоване в серцях рідних, друзів і всіх, хто мав честь знати цю світлу Людину.
Смерть Станіслава була великим ударом для рідних, друзів, всіх, хто його знав. Але чарівна посмішка назавжди залишиться в пам’яті як символ життя.
Вічна Слава Герою!