Молодший сержант, командир протитанкового відділення
3-тя окрема штурмова бригада (АЗОВ).
“Пройшов пекло Бахмута й Авдіївки. Загинув, боронячи свободу кожного з нас.”
Михайло Гаврилов народився 19 вересня 1993 року в Краматорську. Навчався у загальноосвітній школі №17, згодом — у Краматорському технологічному технікумі. З дитинства захоплювався спортом: займався скелелазінням, велоспортом, брав участь у марафонах. У 2021 році отримав нагороди на міському забігу “Наш Краматорськ”.
До повномасштабної війни працював у супермаркеті «Сільпо» оброблювачем риби та морепродуктів.
Коли Україна зазнала вторгнення, Михайло не залишився осторонь. 28 липня 2022 року його було мобілізовано до лав Збройних Сил України. Служив у складі 3-ї окремої штурмової бригади (АЗОВ), де обіймав посаду командира протитанкового відділення взводу вогневої підтримки.
Пройшов важкі бойові шляхи піхотинцем у Бахмуті та Авдіївці.
12 липня 2024 року під час виконання бойового завдання на Сватівському напрямку поблизу селища Нововодяне Михайло зазнав важкого поранення. Не приходячи до тями, помер у лікарні 20 липня 2024 року.
Похований з військовими почестями на Алеї Слави Берковецького кладовища в Києві.
За свою мужність та звитягу нагороджений відзнаками, а посмертно — орденом “За мужність” III ступеня.
У Михайла залишилися мати, дружина та шестирічна донька.
Герою — слава. Пам’ять — навічно.