Роман народився 2 травня 1980 року в місті Краматорськ.
Навчався у загальноосвітній школі №12, після чого здобув фах у професійному училищі №42. Більшу частину свого життя працював на Новокраматорському машинобудівному заводі в залізничному цеху.
У грудні 2020 року, потрапивши під скорочення, Роман вирішив здійснити свою давню мрію — стати військовим. У 2021 році підписав контракт і вступив до лав Державної прикордонної служби України, де ніс службу на лінії зіткнення. Він по-справжньому любив свою справу і з повною самовіддачею служив Україні.
З початком повномасштабного вторгнення Роман опинився в лавах 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». 8 березня 2022 року під час пересування колона української техніки та піхоти потрапила під потужний ворожий обстріл. Унаслідок удару загинула більшість особового складу бригади, серед них — і Роман.
Того самого ранку, 8 березня, о 6:00, він устиг зателефонувати сестрі та привітати її зі святом:
«Сказав, що кохає нас, і щоб ми не переживали — все буде добре…» — згадує сестра Героя.
Роман був люблячим сином, братом і дядьком. Його доброта, відданість і турбота назавжди залишаться в пам’яті близьких. Дітей у нього не було, та він встиг залишити після себе велику любов.
Вічна Слава Герою!