Молодший сержант, командир гармати.
Кавалер орденів «За мужність» ІІІ та ІІ ступенів (посмертно)
Олександр Бардаков народився 14 грудня 1987 року в маленькому селі на Луганщині. З дитинства був допитливим і працьовитим хлопцем, добре навчався у школі. Після її закінчення вступив до Луганського політехнічного коледжу, а згодом проходив строкову військову службу.
Повернувшись, вирішив здобути вищу освіту в Луганському національному аграрному університеті за спеціальністю будівельника.
У 2013 році Олександр переїхав до Краматорська, де розпочав трудовий шлях. У 2015 році одружився з коханою Оленою. Незабаром у подружжя народилася донечка Юлія, яка стала сенсом його життя.
Працював головним спеціалістом проєктно-технічного відділу Управління капітального будівництва та перспективного розвитку міста Краматорської міської ради. У вільний час захоплювався риболовлею, футболом, волейболом — був активним, життєрадісним і щирим.
З перших днів повномасштабного вторгнення Олександр добровільно став до лав Збройних сил України. Служив у 81-й окремій аеромобільній бригаді, обіймаючи посаду командира гармати. Брав участь у запеклих боях за Сєвєродонецьк, Рубіжне, Лисичанськ, звільняв Богородичне, Святогірськ, Лиман.
У травні 2022 року за особисту мужність і відвагу нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Загинув 17 червня 2023 року під час бойових дій поблизу села Білогорівка на Луганщині. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня.
Олександр був прикладом незламності духу, сили волі та справжньої любові до України. У нього залишилися кохана дружина, маленька донька, батьки та брат.
Йому назавжди залишиться 35…
Воїн світла, чистий душею.
Вічна Слава Герою! Ми пам’ятаємо.